Оновлені програми. Які новації чекають учителя-предметника 1 вересня?

Які новації чекають учителя-предметника 1 вересня? Як виглядатимуть навчальні програми? Чи розшириться простір для виявлення вчителя і як саме? Про це можна було почути під час круглого столу, присвяченого презентації оновлених програм природничо-математичного циклу для 5–9 класів. Мета цієї роботи – не у постійному перероблюванні чогось, а у підвищенні якості освіти й підвищенні інтересу дітей до процесу навчання, нагадав на початку заходу заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей. Подолати «закоханість» Обговорення змін на освітній платформі EdEra дало змогу об’єднати зусилля непересічних фахівців у галузі освіти, переконаний координатор проекту, директор столичної спеціалізованої школи з української мови №148 імені Івана Багряного Сергій Горбачов. Він розповів про статистику проведеної роботи: на платформі з’явилося більш як 10 тисяч дописів, в обговоренні взяли участь 1,2 тисячі осіб. Найактивніше обговорювали математику – 1317 дописів, історію – 1276, зарубіжну літературу – 1109, інформатику – 989 дописів. За словами експерта, така активність може свідчити про напрямки змін, які найбільше хвилюють суспільство. – Але кожен із нас «закоханий» у свій предмет, вважає його найголовнішим, – констатує він. – Тож виникла проблема: внаслідок такого підходу дітей можна перевантажити. Але в робочих групах ми знаходили порозуміння, точки дотику, компромісні варіанти. Оновлення програм у цьому проекті відбувалося в межах чинного держстандарту. – Це обмеження було суттєвим, не всі його зрозуміли й прийняли, але нічого іншого зробити ми не мали права, – зауважує координатор. І продовжує: проект оновлення програм є важливою частиною підготовки до впровадження нового стандарту освіти. – Бо дуже багато з нас лише зараз, під час системної роботи, усвідомили, наскільки розпорошена інформація у програмах, наскільки вона подекуди не узгоджується, є занадто деталізованою, дуже багато другорядного, – каже Сергій Горбачов. За словами координатора, під час роботи доводилося отримувати «стусани» з різних боків: одні казали, що все добре і нічого не треба міняти, бо наша освіта є чи не найкращою у світі, інші переконували, що зміни можна назвати косметичними, а все необхідно переробити по-новому. – Ми маємо знаходити нові рішення, але враховувати інерцію системи й інерцію напрацьованого досвіду, небажання певної частини професійного соціуму змінюватися, – каже Сергій Горбачов. Павло Хобзей переконаний: важливим критерієм успіху роботи над змістом програм є те, щоб люди, які подавали слушні пропозиції, побачили їх у змінах і зрозуміли, що їхня праця була недаремною. – Адже нам треба відновлювати довіру вчителів до міністерства і людей до влади загалом. А вона вибудовується на конкретних прикладах, – наголошує Павло Кузьмович. Місток до нового У всіх програмах змінили структуру пояснювальних записок, у них розкрили загальну мету шкільної освіти, сутність компетентнісного підходу і роль кожного предмета у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання. Координатор програм, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН Тетяна Засєкіна зауважує, що під час оновлення програм учасники керувалися затвердженою КМУ концепцією Нової української школи. – І наші зміни є тим містком, коли щось уже можна запроваджувати і сьогодні, не чекаючи повноцінного переходу до НУШ, – зауважує вона. Так у чому ж полягали зміни? – Усі навчальні програми містять уніфіковану мету базової загальної середньої освіти – яким у нас має бути випускник основної школи, якими є завдання кожного навчального предмета в реалізації завдань освіти, – розповідає Тетяна Засєкіна. – Головним стає учень, який навчається, а не предмет, якого навчають. У навчальних програмах виокремлені завдання наскрізних ліній, щоб одні й ті самі питання не дублювалися в навчальних програмах, а підсилювали одна одну. Тож у навчальних програмах прописано, як змістові лінії мають формуватися. Експерт наголошує: ключовою зміною в навчальних програмах є те, що не просто формально змінено порядок розташування колонок «Зміст» і «Вимоги до навчальних результатів», а те, що на першому місці стоять очікувані результати навчання. В цих результатах виокремлено знаннєвий компонент, діяльнісний і, що найважливіше, ціннісний компонент. Як ці зміни вплинуть на щоденну роботу вчителів? – У більшості предметів передбачається більша свобода для вчителя, прибрано чіткий «залізобетонний» розподіл кількості годин, тож педагог на свій розсуд може розподіляти їх залежно від класу, від навчально-методичного забезпечення, – розповідає Тетяна Засєкіна. – Цими навчальними програмами ми прагнули показати педагогу, що в майбутньому він також зможе писати навчальні програми, адже це так само є завданням НУШ – збільшити учительську автономію. Звичайно, лише внесення змін до навчальних програм не вирішить усі проблеми. Наприклад, у надруковані підручники, на жаль, внести зміни неможливо. Тетяна Засєкіна зауважила, що незабаром розпочнеться робота зі створення додаткових методичних матеріалів для вчителів, у якому візьмуть учать і наші педагоги, й освітяни з-за кордону. Математика Про оновлення навчальних програм із математики розповів голова робочої групи, завідувач відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН Михайло Бурда. – Ми конкретизували, уточнили результати навчання, дещо посилили ціннісний компонент. Орієнтуючись на чотири змістові лінії у результатах навчання, додали практичні ситуації, виокремили види практичних задач, – каже Михайло Іванович. – Наприклад, вимоги для 5-6 класів: розв’язує сюжетні задачі з правильним використанням природних ресурсів рідного краю, сюжетні задачі з безпеки руху, розрахунку сімейного, власного бюджету. Голова робочої групи розповів, що в результаті вивільнення навчального часу учитель зможе звернути більше уваги на базові вирази, рівняння, функції, нерівності. І показати їх застосування на математичному матеріалі (близько 80 відсотків часу) і на прикладних задачах. А діти, розв’язуючи прикладні задачі, робитимуть правильні висновки – наприклад, стосовно екології, свого здоров’я, фінансів тощо. При обговоренні були і дискусії, як-от щодо геометрії 8-9 класів. Була пропозиція перенести теми з класу в клас: з дев’ятого класу тему «Декартові координати» перенести у восьмий, з восьмого тему «Многокутники. Площі» – у дев’ятий. Серед переваг такого кроку: розвантаження курсу в цілому, кращий баланс між 8 та 9 класами, краще забезпечення міжпредметних зв’язків із фізикою. Але є й ризик: відсутність тем у підручниках відповідних класів.